Я так люблю твої суворі чари, Люблю твій дзвін і пороховий хрип, Тобою завжди я і жив, і марив, Сміявсь і плакав під шуміння лип.
Мені з тобою море по коліна І ні по чому каторжні труди, Моя вкраїнська мово солов’їна — Джерельний струмінь свіжої води.
Василь Симоненко
Читайте нас у Telegram: https://t.me/tenditnajournal
Comments