• Tenditna

Як розписати писанку. Символіка кольору та орнаменту писанки

Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає в далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак воскресіння і вічного життя. Писанка стала символом радості і воскресіння.

Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії й уяви. Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви - усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому світі. Кожен орнаментальний мотив і колір - це ніби окрема літера абетки. З них на писанці складається наша мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми.

Традиції українського писанкарства надзвичайно розмаїтті. Різні місцевості України мають свої особливі орнаменти й кольори, так само, як говірки й діалекти, хоча загалом мова українських писанок спільна. Тут подаємо основні накреслення найпоширеніших знаків.


Символіка кольору

Червоний колір означає радість життя, любов. Жовтий - небесне світло, урожай. Зелений - життя, воскресіння природи. Блакитний - чистоту, здоров`я. Чорний з білим - пошану до померлих.


Символіка орнаменту

Сонце - джерело світла й тепла, "всевидяще око"; символ Христа.

Хрест - символ всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року; святий знак відкуплення, яким Церква все починає, благословляє й освячує.

Дерево життя - символ світобудови, поєднує в собі верх і низ, землю й небо, минуле й майбутнє; у Святому Письмі дерево є образом Божої Мудрості.

Спіраль - знак зародження нового життя, родючості; символ порядку таїнства літургійного року.

Сварга - знак всесвіту; символ Величі Божої.

Триріг - знак святого вогню і Святої Трійці.

Зоря - знак неба, Богині-Матері; символ Діви Марії: немов рання зоря, вона передвіщає схід Сонця-Христа.

Церква - знак стремлінь до висот, вічності, єднання з небом.

Грабельки - символ дощу, води, що сходить з неба до землі і єднає землю з небом (або ж дівчину з хлопцем); у Старому Завіті дощ є прообразом обіцяного Спасителя; у Новому Завіті - символом ласки й благовісті Святої Євангелії.

Гілка - символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів; образ Божої милості.

Дубовий листок - символізує чоловічу силу; є святим знаком Божої справедливості.

Пташка - символ єднання земного й небесного, образ душі; птахи символізують чесноти Святих та їх вознесення до Бога.

Півень - провісник дня, сторож добра проти зла; є символом світла, яке побороло темряву.

Кінь - символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри.

Риба - як і вода, є символом життя і здоров'я; це також символ новохрещених, надії на спасіння душі.

Олень - пов'язується зі світлом, істиною; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.

Виноград - символ роду; виноградна лоза - символ Христа.

Безкінечник - символ води, невмирущої природи, вічного життя.

Сорок клинців - символізує чесноти людини і добробут.

Квіти - символізують радість, красу, дітей.


Коли пишуть писанки

За традицією, писанки пишуть дівчата і жінки. Для цього потрібні тиша, спокій і зосередження на добрих думках. Розписуючи, стиха співають веснянок. Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) - тільки-но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни. Розписують писанки аж до Зелених Свят, магічними візерунками відзначаючи періоди весняних змін. Це якраз той час, коли прилітають з Вирію птахи, починають нести яєчка й висиджувати пташенят.


Як дарувати і зберігати писанки

На Великдень писанками вітають один одного родичі й друзі. Зазвичай, пишуть від 15 писанок і більше. 1-2 кладуть до великоднього кошика на посвячення, 2-3 - на кладовищі, 1-2 - священику в церкві. Частину роздають дітям, що приходять христувати чи приносять "калач", частину - роздаровують. Дітям дарують світлі, яскраві писанки. Господарям - із зображенням 40 клинців, кривульок та безкінечників. Старців обдаровують чорно-білими писанками з "небесними мостами" й "поясами". Дівчата дарують своїм коханим червону писанку. А хлопці тим дівчатам, які їм подобаються, дарують на Великдень хустинку або намисто - делікатний натяк на сподіване весілля. На найкращих писанках дівчата настоюють воду, а потім нею вмиваються, щоб бути "гарними, як писанка".

Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Їх складають на тарілі або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні. Якщо писанка ненароком поб'ється, її слід закопати в землю, бажано на городі або в полі.

  • Писанки, оздоблені символами-оберегами, дарувалися у Великодні свята рідним, хрещеним, дівчатами коханим хлопцям.

  • Крашанка, а краще писанка, отримана на Великдень після першого христосування, зберігалася, «бо вона відвертала напасті злого чоловіка». Крім того, така писанка «припиняла пожежу». Дівчата вмивалися з першою крашанкою-галункого (крашанкою червоного кольору), «щоб кращими бути».

  • Кращі чотири писанки селяни закопували по чотирьох кутках поля перед першою оранкою, щоб врожай удався. Шкаралупки писанок додавали в корм домашнім птахам; підпаленою шкаралупою писанки обкурювали стійла, щоб корівки не хворіли; весною, як виводили худобу вперше у поле на пасовисько, на ріг корові вішали шкаралупу писанки.

  • У хаті на вікні, або з вулиці попід стріхою зберігали писанку з зображенням півника, щоб пожежа дім обходила. Писанку із зображенням півня перекидали через стріху новозбудованої хати, утворюючи магічне коло від лиха. Писанки підкладали під крайній вулик пасіки, щоб бджоли роїлися. Писанки з квітами дарували незаміжнім дівчатам, щоб швидше одружилися і народили дітей.

  • Писанки з метеликами дарували діткам, щоб життя їхнє було таке ж легке, як метелик.

  • Писанки з білим орнаментом по чорному клали на могилки в поминальну суботу, сподіваючись, що писанки будуть зв'язком між душами померлих і живих родичів.

  • В сьогоденному житті з цих стародавніх звичаїв деякі ще збереглися, особливо в сільських районах. Ми здебільшого використовуємо писанку як Оберіг, символічне побажання, змальоване на поверхні яйця, та як символ українського мистецтва.

Джерело


Читайте нас у Telegram: https://t.me/tenditnajournal

Просмотров: 14Комментариев: 0

Недавние посты

Смотреть все