Така, як всі - босоніж по калюжах, Промокла під брудним дощем, Між сірих стін і сірих перехожих, Така, як всі, - з накинутим плащем.
Збирала мрії, дотики і миті, Холодні ранки і пророчі сни, Обіцяні зірки й волошки в житі, Така, як всі, втікала від весни.
Хотіла волі, щастя і тепла, Просила в світу спокою і тиші, А боса під дощем до нього йшла Така, як всі, а може, трохи інша.
Любила осінь, вірші й молитви І дивні очі кольору ночей, Розмови з небом, з серцем битви, Така, як всі, - лиш крила з-за плечей.
Микола Вінграновський