Великдень — Свято воскресіння Ісуса Христа. Відзначається він у першу неділю після весняного рівнодення.
За тиждень до Великодня починаються приготування до великого свята: варять яйця і розписують писанки, начиняють ковбаси, випікають печиво і паски.
На чистий четвер господарі прибирають хати, двір, стайні — "щоб очистити землю від морозу, зими, смерті і всякої нечисті". Усі миються, купаються, перуть білизну.
На страсну п'ятницю печуть паски. Їсти їх ні в якому разі не можна до Великодня.
В суботу фарбують писанки. Писанка - символ весняного відроження природи, радості, всепрощення. У народі кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки." Кожна писанка - маленький світ, тому на них малюють небо із зорями, сонце, дерево життя.
В неділю всі рушають до церкви на службу, святять паски, яйця. Поздоровляють і христосуються. При христосуванні цілуються, обмінюються писанками і кажуть так:
- Христос воскрес!
- Воістину воскрес!
Найпершими верталися з церкви дівчата, по дорозі, даруючи свої крашанки тим хлопцям, до яких лежало серце.
Потім вся родина сідала за стіл. Початку їли паску і яйця, потім приходить черга інших великодніх страв. Це найсмачніше, що тільки є у господарстві: сир, шинка, ковбаса, наливки та настоянки...
Хлопці і дівчата веселяться і гуляють у цей день. Граються у "навбитки", катаються па гойдалці, танцюють, співають.
На другий день Великодня люди ходять один до одного у гості, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається "волочільним".
На третій день Великодніх свят люди збираються разом і веселяться — "відпроваджують свята".
— "Христос воскрес!"
— "Воістину воскрес!"
Василь Тимофійович Скуратівський (1939 - 2005) - один з найвідоміших українських народознавців ХХ століття. Своє багатолітнє творче життя він присвятив дослідженню історії свого народу й роду, вивченню його звичаїв, традицій, обрядів, життєвих правил, пізнанню багатющої духовної культури наших предків. Родом митець із Полісся, тому найбільше досліджував саме свій рідний край, обряди, звичаї, культуру поліщуків, яких раніше називали древлянами.
Читайте нас у Telegram: https://t.me/tenditnajournal