Масляна – одне із найдавніших слов’янських свят, яким проводжають зиму та зустрічають весну. У 2020 році Масляна триватиме з 24 лютого до 1 березня. Про історію та традиції свята - читайте в матеріалі.
ІСТОРІЯ
Коріння святкування Масляної бере початок ще від язичницьких часів. Тоді свято було присвячене сонячному рівноденню та знаменувало початок нового року.
У цьому святі тісно переплетені елементи язичницької міфології й народного християнства. Головним символом свята є Сонце, тому наші предки готували обрядовий хліб, схожий на небесне світило – млинець.
У християнські часи Масляна стала одним із церковних свят і називається ще Сирним тижнем, що знаменує підготовку до Великого посту.
Православна Масляна зберегла ще одну язичницьку традицію – спалення опудала, що уособлює божество, яке згорає, а потім воскресає.
ТРАДИЦІЇ - НА КОЖЕН ДЕНЬ ТИЖНЯ
У цей тиждень всі мають самі їсти та пригощати ближніх млинцями, варениками, сиром чи молоком.
Один з давніх звичаїв полягає в тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.
Масляна завжди супроводжується гучними народними гуляннями, веселими піснями, танцями, іграми, катаннями, ярмарками.
Перший день – Зустріч
Зазвичай у цей день готували льодові гірки, щоб діти могли кататися цілий тиждень. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим голосніше сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.
Другий день – Загравання
А на другий день свята вже починалося веселощі. Молоді люди шумно гуляли, хлопці обирали собі майбутніх дружин, а дівчата стріляли очима тим, хто сподобався. Раніше дуже часто траплялося так, що забави на Масляну закінчувалися сватанням і весіллям вже після Великого посту.
Третій день – Ласування
Саме в цей день свята повинен бути найбагатший стіл. Господині завжди готували багато смакоти. Але звичайно, млинці на Масляну залишалися на першому місці.
Четвертий день – Розгуляй
По назві вже можна зрозуміти, що саме потрібно робити в цей день. Молоді люди зазвичай гуляли до самого ранку, влаштовували танці, водили хороводи і співали пісні.
П’ятий день – Тещини вечірки
В цей день була досить цікава традиція. Зяті повинні були приготувати млинці і запросити тещу в гості. Таким чином показували повагу родині дружини.
Шостий день – Зовичі посиденьки
Цей день завжди був жіночим днем – молоді невістки запрошували до себе в гості зовиць – сестер чоловіка. Якщо зовиця була незаміжня, то на веселощі невістка запрошувала своїх незаміжніх подруг. А якщо сестри чоловіка були заміжніми, то і подруг кликали заміжніх. При цьому кожній із зовиць невістка повинна була підготувати подарунок. Шостий день Масляної вважали своєрідними оглядинами молодої дружини. Оцінювали її частування, спілкування і навіть погляд на свого молодого чоловіка.
Сьомий день – Прощена неділя
Прощена неділя – це останній день Масляної, “проводи або ціловник”, коли всі просять один в одного пробачення, звільняючись від гріхів перед Великим постом, який почнеться вже з понеділка. Але просити треба з чистим серцем, як і прощати за образи.
У цей день на величезному вогнищі спалюють солом’яне опудало Масляної, яке уособлює зиму, що йде. Опудало встановлюють у центрі величезного вогнища і прощаються з ним жартами, піснями, танцями. Лають зиму за морози і голод і дякують за веселі забави. Після цього опудало підпалюють під веселі вигуки і пісні. Потім молодь стрибає через багаття і цим змаганням в спритності і завершується свято Масляної.
Факти ICTV
Читайте нас у Telegram: https://t.me/tenditnajournal